Zwijgen - Мовчати
| - | Â | imperfectief | Â | perfectief |
| Â | Â | Â | Â | Â |
| Infinitief |  | Інфінітив |  | Інфінітив |
| te zwijgen |  | мовчати |  | замовчати |
| Â | Â | Â | Â | Â |
| Tegenwoordige tijd |  | Теперішній Ñ‡Ð°Ñ |  | - |
| ik zwijg |  | Ñ Ð¼Ð¾Ð²Ñ‡Ñƒ |  | - |
| jij zwijgt |  | ти мовчиш |  | - |
| hij/zij/het zwijgt |  | він/вона/воно мовчить |  | - |
| wij zwijgen |  | ми мовчимо |  | - |
| jullie zwijgen |  | ви мовчите |  | - |
| zij zwijgen |  | вони мовчать |  | - |
| Â | Â | Â | Â | Â |
| Verleden tijd |  | Минулий Ñ‡Ð°Ñ |  | Минулий Ñ‡Ð°Ñ |
| zweeg / gezwegen | man. | мовчав |  | замовчав |
| zweeg / gezwegen | vr. | мовчала |  | замовчала |
| zweeg / gezwegen | onz. | мовчало |  | замовчало |
| zwegen / gezwegen | mv. | мовчали |  | замовчали |
"Twee dingen vervullen het gemoed met steeds nieuwe en steeds toenemende bewondering en ontzag, hoe vaker en intenser het nadenken zich erop toelegt: de sterrenhemel boven mij en de morele wet in mij.
Дві речі наповнюють душу все новим та зростаючим захопленням і благоговінням, щочастіше і щотриваліше я про них розмірковую: зоряне небо наді мною і моральнісний закон в мені.
"